Оцінювання учнів 5 -7 класів
Міністерство освіти і науки України затвердило Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.
У документі окреслено підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів. Зокрема, визначено:
- загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
- критерії оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання мають чотири рівні (кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові). Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.
- початковий (1–3 бали);
- середній (4–6 балів);
- достатній (7–9 балів);
- високий (10–12 балів).
У рекомендаціях надано опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, аби воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.
Свідоцтво досягнень складається з двох частин:
1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.
Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.
2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр
За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.
Форма Свідоцтва досягнень доступна за покликаннями (.docx, .pdf).
Як працюватиме оновлена система оцінювання
Основні вимоги до оцінювання в 5‒9 класах НУШ
Чим новий підхід до оцінювання відрізняється від старого?
Відповідно до Державного стандарту 2011 року оцінювання було більш орієнтовано на знання. У нових стандартах у центрі — обов'язкові результати навчання учнівства, які реалізовуємо через компетентнісний підхід.
Ці вимоги представлено через результати на трьох рівнях:
- групи результатів (через які реалізується компетентнісний потенціал галузі);
- загальні результати, які є спільними для всіх трьох рівнів загальної середньої освіти (вони ж визначають навчальний поступ за циклами: 5‒6 і 7‒9 класи);
- орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень досягнення результатів навчання на завершення відповідного циклу.
Зміни до підходів у навчанні позначилися на критеріях. Якщо попередні критерії оцінювання навчальних досягнень було орієнтовано більше на факти, правила й дані, тобто на знаннєвий компонент, то зараз йдеться про компетентності (знання, уміння, способи мислення, погляди, цінності).
Де шукати орієнтири та критерії для оцінювання?
Державний стандарт базової середньої освіти (далі — ДСБСО) — це основний документ, у якому можна побачити цілісну картину того, чого навчати, а отже, і що оцінювати.
У додатках стандарту, крім базових знань, зазначено групи результатів навчання й орієнтири для оцінювання. Орієнтири для оцінювання дають змогу формувати інструменти для оцінювання.
Ще один документ, який визначає загальні критерії для оцінювання і критерії оцінювання за освітніми галузями, — наказ МОН від 2 серпня №1093.
Критерії для оцінювання за освітніми галузями розроблено на основі загальних критеріїв, але з урахуванням характеристики груп результатів відповідної галузі.
Як трактувати різну кількість груп результатів у стандарті та критеріях оцінювання у свідоцтві досягнень для деяких галузях?
Щоб спростити заповнення свідоцтва досягнень, окремі суміжні групи результатів (там, де це можливо) було об’єднано, тому в громадянсько-історичній, природничій і математичній освітніх галузях кількість груп результатів у ДСБСО не збігається з кількістю груп у свідоцтві досягнень.
Так, наприклад, у природничій освітній галузі запропоновано під час оцінювання орієнтуватися на три групи результатів: перша група спрямована на розвиток експериментальних навичок, коли учні здійснюють безпосередні дослідження фізичних явищ; друга група — на вміннях шукати й аналізувати інформацію; третя передбачає, що учні розуміють і можуть пояснити основні фізичні закони й закономірності, використовують ці знання для пояснення природних явищ.
У громадянсько-історичній освітній галузі в ДСБСО результати навчання подано за шістьма групами, проте під час розроблення критеріїв ці групи було об’єднано в три. Так, у групі результатів:
- «Орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ» об’єднано першу і другу групи загальних результатів навчання, визначених у ДСБСО;
- «Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту» — третя і четверта групи ДСБСО;
- «Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію» — п’ята і шоста групи ДСБСО.
Водночас запропонована форма свідоцтва досягнень є орієнтовною, тому заклад освіти може або використовувати пропонований міністерством спрощений варіант, або дотримуватися визначеної стандартом кількості груп результатів.
Чи можна користуватися старими критеріями для оцінювання?
Наказом МОН від 2 серпня 2024 року № 1093 затверджено рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнівства 5‒9 класів, які навчаються відповідно до нового ДСБСО. Також скасовано наказ МОН від 1 квітня 2022 року №289, що регламентував вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 5‒6 класів. Відповідно у 2024/2025 навчальному році для оцінювання в 5‒7 класах, а також пілотних 8-х, використовуємо нові критерії, а у 8‒9-х — критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти 2011 року.
Види оцінювання
Які є види оцінювання?
Основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове і державна підсумкова атестація (ДПА).
Формувальне оцінювання призначене для надання детального й конкретного описового зворотного зв'язку. Воно, допомагає учнівству зрозуміти, чого воно вже досягло й над чим ще потрібно працювати. Завдяки зворотному зв’язку, орієнтованому на результати навчання, учнівство матиме чіткіше уявлення про те, що потрібно зробити, щоб поліпшити свою успішність у майбутньому.
Формувальне оцінювання можна реалізовувати й у вигляді поточної оцінки — так учень / учениця також отримує зворотний зв’язок про свої навчальні здобутки на поточний момент.
Підсумкове оцінювання — це оцінювання результатів навчання за певний проміжок часу (розділ програми / тема тощо). Воно обов’язково повинне мати вигляд формальної оцінки, яку повідомляють учням / батькам та/чи іншим особам, які мають право про неї знати.
Окрім того, є ДПА. Оскільки кількість модельних навчальних програм із кожного навчального предмета та інтегрованого курсу не є обмеженою, учителі й учительки можуть по-різному реалізовувати державний стандарт. Однак у кінцевому підсумку учень / учениця має «прийти» до сформованих груп результатів і, відповідно, компетентностей. Це і має перевірити ДПА.
Чим відрізняються традиційна поточна оцінка і поточне оцінюванням за групами результатів?
Традиційну поточну оцінку здебільшого було спрямовано на перевірку знань і умінь учнів, які стосуються конкретного матеріалу. Її учень / учениця отримував/-ла за виконання конкретного завдання чи відповіді, оцінка мала здебільшого характер контролю.
Тоді як поточне оцінювання за групами результатів орієнтовано на досягнення конкретних компетентностей і розвиток навичок. Замість суто функцій контролю таке оцінювання має формувальне значення, тобто вчитель чи вчителька спостерігає за поступом кожної дитини. Через оцінку (бал) і зворотний зв’язок від учителя / учительки учні й учениці, а також батьки, отримують чітке уявлення про те, наскільки добре дитина навчається з огляду на визначену мету навчання — здобути конкретні компетентності та розвинути ті чи ті навички.
Наприклад, на уроці вчитель / вчителька може запланувати працювати над двома групами результатів: усна і письмова взаємодія (мовно-літературна галузь). Учитель/-ка може обрати три варіанти — виставити оцінки (бали) за ці групи результатів і надати зворотний зв'язок, щодо поступу; може виставити лише оцінку (бал) за групами результатів, а може не виставляти оцінки й зафіксувати проблемні питання, з якими попрацює на наступному уроці в межах цих груп результатів.
Тут добре спрацьовує саме формувальне оцінювання, зворотний зв'язок щодо того, над чим потрібно попрацювати. А вже коли вчитель/-ка вважатиме, що достатньо було запропоновано завдань, пояснено, як досягти результату, він чи вона може оцінити досягнення очікуваного результату (очікуваних результатів), запропонувавши учнівству написати підсумкову роботу.
Як трансформувати формувальне оцінювання у 12-бальну шкалу?
Формувальне оцінювання (оцінювання для навчання або оцінювання «в процесі») спрямовано на відстеження динаміки навчального поступу учня / учениці, визначення його / її навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання. Найважливіше у формувальному оцінюванні — це спостереження за поступом дитини й, як наслідок, корегування наступних завдань відповідно до рівня та темпу, з яким дитина рухається, опановуючи зміст.
Це оцінювання здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня / учениці тощо) або за допомогою усного чи письмового коментаря.
Вимоги трансформувати такий вид оцінювання у формальну оцінку (бали) немає. Утім, варто розуміти, що поточна оцінка також є формою зворотного зв’язку для учнівства. Якщо її супроводжують детальні усні чи письмові коментарі вчителя з пропозиціями дій для поліпшення результату, така поточна оцінка також має ознаки формувального оцінювання.
Як проводити підсумкове оцінювання?
Мета підсумкового оцінювання — установити відповідність результатів, досягнутих учнем / ученицею, очікуваним результатам навчання з ДСБСО (модельної навчальної програми).
Основними різновидами підсумкового оцінювання є:
- тематичне;
- семестрове;
- річне.
Результати підсумкового оцінювання фіксують у класному журналі.
Тематичне оцінювання може забезпечувати охоплення одного, кількох або всіх груп результатів, визначених у ДСБСО, у межах вивченого впродовж теми. Варто зауважити, що цей різновид підсумкового оцінювання не є обов’язковим: педагогічна рада закладу освіти може ухвалити рішення використовувати або не використовувати тематичне оцінювання.
Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів із кожного навчального предмета / інтегрованого курсу. Крім того, має бути виставлена загальна оцінка за предмет / інтегрований курс.
Зауважимо, що оцінки за семестр виставляють у відповідні стовпці за групами результатів, а вже потім — загальну оцінку. Наприклад, під час оцінювання з історії України вчитель / вчителька орієнтується на три групи результатів. Відповідно в журналі наприкінці семестру виставляє чотири оцінки: три за кожну групу результатів і загальну оцінку на основі оцінювання груп результатів.
Оцінка за семестр може бути скоригованою. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для формулювання навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнівством, коригування освітнього процесу.
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок). Річна оцінка може бути середнім арифметичним оцінок за I та II семестри, проте не обов’язково. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці впродовж року.
Річне оцінювання також може бути скоригованим.
Якщо відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» тематичне — це основний вид оцінювання, то на підставі чого має формуватися оцінка?
Тематичне оцінювання є одним із різновидів підсумкового оцінювання (разом із семестровим і річним). Педагогічна рада закладу освіти може ухвалити рішення використовувати або не використовувати тематичне як вид підсумкового оцінювання.
Чи передбачено тематичне оцінювання?
Тематичне оцінювання передбачено лише в одній із пропонованих моделей оцінювання (див. далі).
Чи можна враховувати тематичні оцінки у відповідні за групами результатів навчання?
Так, якщо такий алгоритм погоджено педагогічною радою.
На основі чого виставляють тематичне оцінювання?
Якщо ваш заклад освіти рішенням педагогічної ради обрав модель оцінювання, де є тематичні оцінки, потрібно:
- провести комплексну підсумкову тематичну роботу, завдання якої дають змогу встановити результати навчання за всіма групами результатів;
- виконати окремі підсумкові тематичні роботи для кожної групи результатів;
- виставити тематичну оцінку на основі поточного оцінювання за групами результатів.
Зауважимо, що це значно ускладнює поточну роботу вчителя чи вчительки, тому далі в цих роз’ясненнях пропонуємо інші, простіші, варіанти підсумкового оцінювання.
Як часто треба проводити оцінювання?
МОН не визначає кількість контрольних, самостійних чи інших робіт за семестр або рік. Процедури й частотність контролю вчитель / вчителька добирає з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу тощо (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093).
На частотність також впливає кількість годин, передбачених для навчального предмета чи інтегрованого курсу. Тому єдиних рекомендацій щодо кількості оцінок, яка має бути в кожної дитини впродовж семестру, не може бути.
Для організації оцінювання пропонуємо скористатися таким алгоритмом:
- Визначити, яку групу результатів ви опрацьовуєте й коли (якщо ви складаєте календарно-тематичне планування, найзручніше це зазначити в ньому). Наприклад, на одному уроці ГР1 та ГР3, а на іншому — ГР2.
- Передбачити, за допомогою яких інструментів і в якій формі ви будете здійснювати оцінювання.
На одному уроці можна запропонувати дітям діалог (ГР1) як формат усної взаємодії (приклад із мовно-літературної галузі) і оцінити цей вид діяльності, а на іншому — написання есе (ГР3) — письмова взаємодія, і надати дітям усний або письмовий зворотний зв'язок, без виставлення оцінок у журнал. А на наступному уроці, ще попрацювавши над написанням есе, знову запропонувати дітям написати текст і вже оцінити його та виставити оцінку в журналі.
У рекомендаціях зазначено, що вчительство може пропонувати підсумкові роботи за групами результатів, це своєрідний варіант звичних робіт. Наприклад, на уроці можна дати дітям підсумкову роботу за ГР1 — це і буде поточною оцінкою в журналі. Або підсумкову роботу за кількома групами результатів, які учнівство опрацьовувало на попередніх уроках. І також виставити оцінку в журналі. Це один із варіантів фіксування, що учень чи учениця досяг/-ла тих чи тих результатів.
Варто пам'ятати, що вчитель/-ка не має відводити саме 45 хвилин на таку роботу. Це може бути й робота на 20 хвилин чи пів години.
Якщо впродовж семестру проводили підсумкові роботи за темою, які оцінювали за групами результатів, чи можна виставити наприкінці семестру оцінки за групами результатів на основі цих оцінок?
Якщо такий алгоритм погоджено педагогічною радою, цей варіант не суперечить нормативним вимогам.
Що робити, якщо учень чи учениця погано написав/-ла підсумкову роботу або не прийшов / не прийшла на урок?
Відсутність учня / учениці на уроці:
Перший варіант: здійснити оцінювання в окремий день або під час іншого уроку.
Другий варіант: виставити оцінку на основі поточних. Саме тому важливо фіксувати в поточному оцінюванні групу результатів унизу стовпця з датою або на сторінці змісту уроку (див. попередні пояснення).
Якщо учень чи учениця написав/-ла гірше, ніж міг чи могла:
Ураховуємо динаміку досягнень учнівства, і тут помічним є поточне оцінювання, яке дає змогу об'єктивно оцінити і поставити семестрову оцінку за групами результатів.
Чи можна діагностувальні роботи — проєкти, практичні, лабораторні — оцінювати за групами результатів, фіксуючи в журналі, а потім разом використовувати ці результати з підсумковими, контрольними, враховувати для виставлення груп результатів наприкінці семестру?
Так. Це запитання найкраще ілюструє, що оцінювання різних видів робіт — проєктів, практичних, лабораторних робіт тощо — за групами результатів, — це один з оптимальних варіантів реалізації поточного оцінювання.
Як оцінки за групами результатів виводити в загальне?
Визначити фінальні (семестрові) оцінки за групами результатів учитель чи вчителька може на підставі:
- середнього арифметичного підсумкових оцінок (з підсумкового оцінювання за кожною групою результатів);
- середнього арифметичного поточних оцінок за групами результатів і результатом комплексної роботи.
Однак, якщо поточні оцінки учня чи учениці за групами результатів були вищими чи нижчими, ніж підсумкові, учитель/-ка може врахувати поступ учня чи учениці і виставити семестрову оцінку за цю ГР з урахуванням цієї динаміки.
Як враховувати поточні оцінки до груп результатів, якщо за урок ми ставимо одну оцінку, а груп результатів три?
Рекомендуємо обрати для виставлення поточної оцінки одну групу результатів, навіть якщо на уроці працювали з кількома. Іншу групу результатів можна оцінити під час іншого уроку. Саме тому важливо завчасно планувати ті групи результатів, які буде оцінено під час уроку.
Чи можна коригувати семестрове оцінювання лише за однією групою результатів?
Так. Навіть у разі проведення комплексної роботи можна запропонувати дитині скоригувати оцінку, виконавши завдання, які охоплюють оцінювання лише певної групи результатів.
Чи потрібно оцінки за тематичні контрольні роботи фіксувати в журналі?
Якщо ви їх проводите, то потрібно. Як уже зазначалося, рішення використовувати або не використовувати тематичне як вид підсумкового оцінювання ухвалює педагогічна рада закладу освіти.
Чи діють інструкції ведення журналу закладу загальної середньої освіти?
Потрібен деякий час, щоб внести відповідні зміни в інструкцію.
Попри те, що діє інструкція 2008 року, учительство, наприклад, мовно-літературної освітньої галузі, використовує стовпці для позначення аудіювання, говоріння тощо. І це ніколи не вважали порушенням ведення журналу відповідно до інструкції. Пропозиції щодо запровадження стовпців із групами результатів так само не порушують інструкції.
Цікавить оформлення сторінки в електронному журналі. Чи групи результатів 1, 2, 3 можна виставляти перед семестровою?
Розробники електронних журналів допрацьовують програмне забезпечення для того, щоб було враховано змінені підходи до оцінювання. На сьогодні вже є чимало таких прикладів, коли стовпці груп результатів можна виставляти перед семестровою і враховувати групи результатів під час поточного й підсумкового оцінювання.
Автономія закладу освіти
Чи обовʼязкові нові вимоги до оцінювання?
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 38, ст. 385): «Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами».
Наказом МОН від 2 серпня 2024 року № 1093 затверджено рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнівства 5‒9 класів, які навчаються відповідно до нового ДСБСО. Також скасовано наказ МОН від 1 квітня 2022 року № 289, що регламентував вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 5‒6 класів. Відповідно у 2024/2025 навчальному році для оцінювання в 5‒7 класах, а також пілотних 8-х, використовуємо нові критерії, а у 8‒9-х — критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти 2011 року.
Утім, варто зазначити, що нові вимоги до оцінювання не обмежують права вчительства на автономію у виборі форм, змісту, способів оцінювання, про що детально йшлося у відповідях на попередні запитання.
Крім того, за вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою. У такому разі заклад має визначити правила переведення у 12-бальну шкалу й річне оцінювання має бути здійснене саме за національною шкалою.
Чи може школа за рішенням педагогічної ради виставляти тематичні оцінки без колонок з індексами та враховувати ці тематичні під час підсумкового оцінювання наприкінці семестру?
Семестрові оцінки має бути виставлено за групами результатів, тому з непроіндексованих тематичних це буде складно зробити. Тож доречно використовувати відповідні позначки.
Чи можна за рішенням педагогічної ради враховувати поточні оцінки під час виставлення тематичної? Діти за 5‒6 класи звикли, що вони стараються впродовж вивчення теми, їхній результати враховуються. Тепер це може демотивувати їх.
Можна. Такий підхід передбачено у третій моделі, яку наведено вище. Звісно, відмовлятися від оцінювання впродовж семестру недоцільно, однак кожна оцінка, яку отримує учень / учениця має бути йому / їй зрозумілою. За що я отримав/-ла п’ять чи вісім? Наприклад, учень / учениця з української мови письмово взаємодіє на 5 балів, а з інших груп результатів має значно вищі бали. Тож п’ятірка слугує інформацією, що більше уваги варто приділити саме письмовій взаємодії.
