Служба освітнього омбудсмена Сергія Горбачова підготувала рекомендації, як закладам освіти підготуватися до ядерної загрози і що робити у разі катастрофи

Дата: 05.10.2022 17:32

Кількість переглядів: 199

Про ядерний шантаж з боку росії напевно вже чули всі українці. Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджає лише про посилення такого шантажу.

І хоча сподіваємося на краще й віримо в низьку ймовірність таких дій – готовим варто бути до всього. У разі можливої ядерної загрози важливо не розгубитися, чітко знати, як діяти та головне – діяти дуже швидко. Адже кожна неправильна дія може призвести до серйозних наслідків як для вас, так і для людей поруч із вами.

Закладам освіти та учасникам освітнього процесу також дуже важливо володіти знаннями та навичками щодо цієї можливої загрози, бо ніхто з нас не знає, яка небезпечна ситуація коли й де може трапитися – чи під час перебування у закладі освіти, чи дорогою до нього, чи вдома.

Ми опрацювали й узагальнили міжнародні рекомендації щодо дій у разі ядерної загрози та рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Ядерний інцидент та радіаційна аварія

Ядерний інцидент – будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, які завдають ядерної шкоди: втрати життя, будь-яких ушкоджень здоров’ю людини, втрати майна або шкоди, заподіяної майну, будь-якої іншої втрати чи шкоди, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї (стаття 1 розділу 1 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”).

Радіаційна аварія – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами та стандартами з безпеки (стаття 1 розділу 1 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”).

Можливі наслідки ядерної загрози

За інформацією сайту Внутрішньої безпеки США, наслідки ядерної загрози можуть бути різними:

яскравий спалах може спричинити сліпоту менш ніж за хвилину;
вибухова хвиля може спричинити смерть чи поранення людей, а також пошкодження будівель за кілька кілометрів від вибуху;
радіація може пошкодити клітини тіла, а великі дози опромінення – викликати променеву хворобу;
вогонь і висока температура можуть спричинити смерть, опіки та пошкодити будівлі за кілька кілометрів від вибуху;
електромагнітний імпульс може пошкодити електричне силове обладнання та електроніку за декілька кілометрів від детонації та спричинити тимчасові збої надалі;
опади (радіоактивний, видимий бруд і уламки, що падають дощем із висоти кількох миль) можуть викликати захворювання тих, хто перебуває на вулиці. Опади найбільш небезпечні в перші кілька годин після детонації, тоді вони випромінюють найвищий рівень радіації. Потрібен час, щоб радіоактивні опади повернулися на рівень землі, часто – понад 15 хвилин для областей за межами зон безпосереднього ураження вибухом. Цього часу достатньо, щоб запобігти значному опроміненню, дотримуючись простих кроків, про які читайте нижче.

Центр з контролю та профілактики захворювань в США інформує, що вплив радіації на здоров’я залежить від:

кількості радіації, яку поглинає організм (доза);
виду радіоактивного матеріалу;
способу потрапляння радіоактивного матеріалу до тіла або на нього;
тривалості, протягом якої людина піддавалася впливу радіації.

Вплив великої кількості радіації протягом короткого періоду часу може спричинити гострий радіаційний синдром (ГРС).

Як діяти в разі ядерної загрози

Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій США рекомендує три простих, але дуже важливих кроки щодо самозахисту в разі ядерної загрози:

зайти до найближчої будівлі;
перебувати в середині будівлі;
бути на зв’язку.

Зайти в середину

Якщо ви знаходитеся на вулиці – й сталася ядерна загроза або якщо влада попереджає про неминучу ядерну загрозу – необхідно якнайшвидше пройти в укриття – до найближчої будівлі або підвалу, щоб уникнути радіації. Найкраще укриватися в будівлі з цегли або бетону. В будівлі слід знаходитися якомога далі від зовнішніх стін, даху та вікон, оскільки радіоактивні матеріали осідають на зовнішній стороні будівлі. За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, стіни дерев’яного будинку ослаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів. Заглиблені сховища ще більше ослаблюють дозу випромінювання: з дерев’яним покриттям – у 7 разів, із цегляним або бетонним – у 40-100 разів.

Також потрібно вжити заходи захисту від проникнення у квартиру (будинок), заклад освіти радіоактивних речовин із повітря: закрити вікна, загерметизувати рами, двері.

Усередині укриття слід намагатися підтримувати відстань до 2 метрів між собою та іншими людьми, які не є членами вашої родини, щоб уникнути опромінення від інших або не опромінювати самому.

Якщо можливо – одягнути маску.

Залишатися всередині

Якщо ви знаходитеся всередині приміщення, варто залишатися в укритті не менше 24 годин, якщо місцева влада не надасть інших інструкцій. Увесь цей час слід і надалі підтримувати дистанцію до 2 метрів між людьми, які не є членами вашої родини, та носити маску.

Якщо члени сім’ї роз’єднані по різних укриттях – кожен повинен залишатися там, де він є, а не переміщуватися в одне укриття, щоб уникнути впливу небезпечного випромінювання.

Якщо в людини є симптоми гострого радіаційного синдрому (опіки шкіри, нудота або блювота), слід звернутися за медичною допомогою, але лише після того, як буде безпечно залишити будівлю чи інше укриття. Якщо людина зазнала невеликої кількості радіації, наслідки для здоров’я будуть помітні не одразу.

Бути на зв’язку

Послуги стільникового зв’язку, обміну текстовими повідомленнями, телебачення та Інтернет можуть бути перервані або недоступні. Тому найкраще мати при собі приймач, що працює від батареї, або ручні радіостанції, щоб володіти достовірною та оперативною інформацією про ситуацію.

На нашу думку, один або кілька таких приймачів та комплект запасних батарейок необхідно мати в кожному закладі освіти, щоб володіти офіційною інформацією в разі небезпеки та відповідно до неї визначати дії працівників та здобувачів освіти.

Слід залишатися на зв’язку, щоб чути оновлені інструкції від посадових осіб щодо ситуації та поточних дій. Якщо рятувальники радять евакуюватися, – слід слухати інформацію про маршрути, укриття та процедури. Після евакуації не можна повертатися, поки місцева влада не повідомить, що це безпечно.

Як підготуватися до дій у разі можливої ядерної загрози

Підготовка до можливої евакуації:

Узагальнивши рекомендації Міністерства внутрішньої безпеки США, міжнародний досвід, рекомендації ДСНС, пропонуємо керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам та батькам наступний алгоритм дій.

Визначити найближче від закладу освіти або по дорозі до закладу освіти та, відповідно, від дому місце для укриття.

Ті заклади освіти, які працюють очно, вже мають або безпосередньо в закладі, або поруч із закладом укриття, яке може слугувати й укриттям у разі ядерної загрози.

Водночас варто враховувати, що під час можливої загрози дитина може перебувати далеко від дому чи закладу освіти – десь у дорозі. Тому батькам важливо проговорити з дитиною, де саме дитина може укритися, якщо загроза застала у дорозі, та що необхідно робити. Пропонуємо батькам, куди б не йшла ваша дитина, ознайомитися разом із дитиною з можливими укриттями на випадок ядерної загрози по цьому маршруту. Як ми вже зазначали, це може бути укриття під землею або центр великих будівель. Не можна ховатися на відкритих територіях, у транспорті, мобільних будинках.

Органам управління освіти та керівникам закладів освіти слід розробити чіткий алгоритм дій на випадок можливої ядерної загрози, якщо учасники освітнього процесу знаходяться в закладі освіти, в дорозі до закладу, у шкільному автобусі, на дистанційному навчанні та проводити відповідні тренування учасників освітнього процесу.

Також необхідно розробити алгоритм, як у разі вимушеної термінової евакуації внаслідок ядерної загрози після евакуації через безпечний час батькам зв’язатися зі своїми дітьми та дізнатися місце зустрічі, щоб педагогічні працівники передали дітей батькам, коли буде відповідний дозвіл від ДСНС покинути укриття або у разі евакуації.

Для можливої евакуації слід скласти екстрений набір для виживання впродовж мінімум 24 годин (якщо можливо – на три й більше днів), а саме:

бутельовану воду та упаковані харчові продукти (таку воду та продукти треба обов’язково мати герметично або, принаймні, щільно запакованими, щоб уникнути їхнього зараження);
ліки для невідкладної допомоги;
кілька радіоприймачів із батарейним живленням та запасними наборами батарейок для отримання інформації у разі відключення електроенергії;
ліхтарик і додаткові батареї для необхідних речей.

За можливості також покласти:

мило;
дезінфекційний засіб для рук із вмістом спирту не менше 60%;
дезінфекційні серветки та загальні засоби для домашнього прибирання, які можна використовувати для дезінфекції поверхонь, до яких регулярно будуть торкатися люди в укритті.

Ще до початку воєнного стану ми вже порушували питання щодо оснащення індивідуально кожної дитини, класів та закладів освіти евакуаційними рюкзаками. Докладно з їхнім вмістом можна ознайомитися у нашій публікації. Загалом наповнення цих рюкзаків багато в чому відповідає і наповненню на випадок ядерної загрози. Деякі заклади освіти вже обладнали укриття або заклади освіти такими рюкзаками або запасами.

ДСНС радить також мати в рюкзаку верхній одяг (плащ, пальто, накидку) та гумові чоботи, а також протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Зрозуміло, що батьки навряд чи зможуть забезпечити дитину протигазом, але радимо мати в рюкзаку респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Також розуміємо, що чоботи доволі об’ємні, тому певним виходом можуть бути калоші. Запасний одяг та взуття необхідні, щоб у разі потрапляння під радіоактивні опади переодягнутися в чистий одяг, це дуже важливо.

Враховуючи поради ДСНС щодо підготовки до евакуації вдома, трансформуємо їх для закладів освіти.

Якщо влада повідомляє про евакуацію, необхідно:

уточнити час початку евакуації;
підготувати евакуаційні рюкзаки з предметами першої необхідності, особистими ліками, одягом, мінімальним запасом їжі та за можливості упакувати в поліетиленові мішки та пакети, щоб мінімізувати ризик зараження речей.

Правила евакуації

Також нагадуємо загальні правила евакуації для педагогів та здобувачів освіти з будівлі, які будуть прийнятними й під час евакуації в разі ядерної загрози (докладніше – у нашій публікації):